Posted: 29.10.05 18:50. Post subject: Только тем, кто занет украинский!!!

Назва – Колись...
Автор – Valerie
Бета – нет.
Жанр – український фік-рауменс.
Рейтинг – G.
Пейринг – Він/Вона, але малась на увазі пара МП.
Дисклеймер – просто я...
Размещение – якщо захочеш
Саммари – просто події, що стались досить давно, але і порівняно недавно... І як вони змінили ЇЇ життя.
Статус – закінчено.
Авторское примечание: такий самий фік, як і всі інші...

Це сталося досить давно. Ще коли сонце сяяло як вперше... А зараз воно покрилося чорними пильними плямами та перестало світити зовсім.
Це сталося кілька діб тому. Ще коли вона вміла сміятись... Зараз вона вже навіть не пам’ятала як це...
Це сталося 49 годин тому. Ще коли час збігав доволі швидко. Часу завжди не вистачало. Але так гостро вона відчула це лише зараз... Хвилини були завдовжки з години, години тривали довго, як дні... Але відчуття, що вона не встигла так багато не залишало її.
Він пішов. А вона не встигла... Не встигла сказати йому, що кохає. Він думав, що вона хоче піти. Але ж вона лише готувала йому сюрприз на день народження...
Тепер він ніколи не дізнається, що вона завжди хотіла бути з ним.
Він побажав їй бути щасливою... Вона викрикнула його ім’я. Він обернувся.
Останнім він побачив її обличчя та капот червоної машини...
Це сталося 49 годин тому, але їй здалося, що пройшло ціле життя.
Він лежав у неї на колінах та просив її не плакати і бути щасливою без нього. Просив пам’ятати його, сказав, що спостерігатиме та оберігатиме її. Що буде поряд завжди. Але вона не бачитиме його.
Вона обіцяла бути щасливою... А він вважав, що жити – це і є щастя.
І вона житиме. Бо він так хотів.
Це сталося досить давно... Пройшло багато часу, який для неї тягнувся втричі повільніше... Але їй не вдалось стерти з сонця пильні плями та знову навчитися сміятись...
І вона знає, що це їй ніколи не вдасться.

 Posted: 29.10.05 19:19. Post subject: Re:

Valerie

Хочешь честно?
Навернулись слезы и мурашки пошли...
Просто...просто нет слов...
Я вообще обожаю украинский и может быть как раз поэтому этот фик стал ещё более "чувственным", мне кажется, даже сам язык создал нужную атмосферу!Просто нет слов...только чувства...

 Posted: 29.10.05 20:16. Post subject: Re:

так класно, грустно, так мало слов но так грустно!! ты мастер!!

 Posted: 29.10.05 20:25. Post subject: Re:

Valerie

я так рада, что я знаю украинский...
слезы навернулись.. и знаешь, был бы фик на русском такого бы эфекта не было бы..
пасиба.

 Posted: 29.10.05 20:37. Post subject: Re:

Valerie
Прочитав комменты, я все-таки попробовала прочесть фик. Учитывая мое знание украинского языка (только по Мятежке), я читала его с трудом, но все-таки разобраалась и поняла. Очень-очень красиво. Спасибо тебе. Особенно произвели впечатление последние 2 фразы.

 Posted: 29.10.05 22:29. Post subject: Re:

Рыжая пишет:

цитата

---

и знаешь, был бы фик на русском такого бы эфекта не было бы..

---

Вот и я о том же!!!!

 Posted: 29.10.05 22:52. Post subject: Re:

Marizzo4ka пишет:

цитата

---

Хочешь честно?

---

Хочу конечно!

цитата

---

сам язык создал нужную атмосферу

---

Потому и писала на украинском...
Рита пишет:

цитата

---

так класно, грустно, так мало слов но так грустно!! ты мастер!!

---

За мастера - отдельное спасибо!
Рыжая пишет:

цитата

---

я так рада, что я знаю украинский...

---

А я как рада что ты его знаешь и что я его знаю!
Рыжая пишет:

цитата

---

был бы фик на русском такого бы эфекта не было бы

---

В том то и весь кайф...
Катенок пишет:

цитата

---

Очень-очень красиво. Спасибо тебе. Особенно произвели впечатление последние 2 фразы.

---

Тебе спасибо! Очень рада, что ты таки его прочитала. это минус, что он на украинском - так как его не все знают... Но это так же плюс - украинский в данном случае даёт оттенок чувств... Так гораздо грустнее выходит...

Всем спасибо за внимание! Всех очень лю.